Архив рубрики: Экономика

Регистрация компаний в панаме

Панама — південне держава Центральної Америки. Це уявний міст, що зв’язує Центральну Америку з Південною, а Тихий океан з Атлантичним. Незважаючи на невелику площу, це країна приголомшливих контрастів і надзвичайного різноманіття. Панама маленький «тропічний рай», куди не доходять урагани, що терзають країни Карибського басейну: залиті сонцем вулиці, нескінченні білосніжні пляжі, звивисті стежки заповідників і переливаються всіма кольорами веселки коралові рифи.

Панама — одна з найбільш популярних юрисдикцій в світі. Причина регистрация компаний в панаме полягає не тільки у виняткових фінансових і податкових вигодах, а й в тому, що, будучи демократичною республікою, зареєструвати компанію в Панамі буде дуже легко. Уряд пропонує особливу комбінацію грошово-кредитної і політичної стабільності, завдяки чому купити компанію в Панамі вигідно.

У Панамі строго дотримується територіальний принцип оподаткування: дохід будь-якого панамського підприємства з іноземних джерел повністю звільняється від податків. У Панамі офшорна компанія має право вести бізнес з резидентами Панами і інвестувати кошти в панамську власність будь-якого виду, але при цьому буде підпадати під оподаткування прибутку з місцевих джерел. Зареєструвати офшор в Панамі і не думати про податки.

Як змусити великий бізнес платити податки в Україні і не виводити кошти в офшори

У Раді зареєстровано законопроект про один з інструментів деофшоризації, який широко використовується в світі — Правила контрольованих іноземних компаній (КІК).

Правила передбачають, що юридичні або фізичні особи, які є резидентами України, будуть зобов’язані повідомляти податкові органи про наявність у них контрольованих іноземних компаній. Прибуток таких іноземних компаній резиденти України повинні будуть включати в свій сукупний оподатковуваний дохід, отже — декларувати та сплачувати податок в Україні за ставкою 18% для юридичних осіб та 18% ПДФО + 1,5% військового збору — для фізичних.

Згідно зареєстрованого проекту іноземна компанія вважається контрольованою, якщо:

Резидент України, яка прямо чи опосередковано володіє 50% і більше корпоративних прав такої компанії;
Частка такої участі перевищує 10%, але при цьому сукупна участь всіх резидентів України в даній контрольованої компанії становить 50% і вище.
При цьому прибуток контрольованої компаній включається в сукупний оподатковуваний дохід резидента України пропорційно його частки в іноземній компанії.

Швидше за все норми щодо контролю переглянуть, оскільки міжнародна практика передбачає наявність «контролю», коли частка володіння зарубіжною компанією становить 20% і більше.

Визначення «контролю» має стати ширше і включити в себе не тільки формальне володіння, але і «здійснення фактичного контролю» і «наявність прав на одержання будь-яких благ чи прав бенефіціарного власника». Це виключить використання номінальних акціонерів, трастів чи приватних фондів для обходу вимог КІК.

Що це буде означати для юридичних і фізичних осіб, які володіють компаніями за кордоном?

Наприклад, фізична особа-резидент України, що опосередковано володіє 70% акцій (часткою участі) у холдингової компанії «ИностранХолдКо» за кордоном у низькоподатковій юрисдикції, наприклад, у Швейцарії чи на БВо.

«ИностранХолдКо», в свою чергу, володіє проміжної іноземною компанією, на якій сконцентровано володіння українськими операційними компаніями і активами.

Український власник приймає рішення про продаж українського бізнесу 3-му особі-покупцеві і структурує угоду таким чином, що продавцем виступає не сам власник як фізична особа, а «ИностранХолдКо».

У результаті такої угоди доходи від продажу отримує «ИностранХолдКо», яка звільняється від оподаткування в юрисдикції реєстрації. При цьому український власник ніяких доходів в Україні також не декларує, оскільки формально всі доходи від продажу були отримані «ИностранХолдКо».

З набранням правил КІК чинності ситуація зміниться.

Доходи (прибуток) від опосередкованої продажу українським власником активів і компаній підлягатимуть включенню в сукупний оподатковуваний дохід фізичної особи-резидента України (пропорційно його частці володіння) як дохід з іноземного джерела.

Скажімо, якщо дохід «ИностранХолдКо» від опосередкованої продажу українських активів за кордоном складе $2 млн, то оподаткуванню в Україні буде підлягати $1,4 млн (пропорційно 70% володіння «ИностранХолдКо») за ставкою 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору, у гривневому еквіваленті згідно з офіційним обмінним курсом.

Яку українську продукцію купують за кордоном і які перспективи експорту в 2017 році

Експортна виручка від реалізації українських товарів скорочувався протягом останніх чотирьох років. Останні ж два роки були найважчими для бізнесу, який працює на закордон. Адже українські підприємці добровільно-примусово почали скорочувати свою присутність на своєму найбільшому ринку — в Росії, та ще зіткнулися з транзитними проблемами в інші країни з-за позиції нашого східного сусіда. Тому багатьом довелося, по-перше, шукати інші ринки для української продукції і послуг, підвищуючи при цьому їх якість. А по-друге, шукати інші більш дорогі шляхи для перевезення своєї продукції в Азію. Товарна виручка впала з $53,9 млрд в 2014-му до $36 млрд у 2016-му, а надходження від експорту послуг за підсумками 9 місяців минулого року знизилися на 3% до $6,97 млрд.

Експортні стовпи

Минулий рік не приніс несподіванок. Основними експортерами товарів були підприємства аграрної та харчової промисловості, металургії, а також машинобудування. За даними Агентства індустріального маркетингу, експортна виручка перших склала $15,2 млрд або 42%, друге — $8,3 млрд, або 23%, а третє — $4,2 млрд, або 12%. Також український бізнес виручив значні суми від реалізації транспортних послуг — $3,77 млрд за підсумками трьох кварталів 2016-го, а також телекомунікаційних, комп’ютерних та інформаційних послуг — $1,16 млрд за той же період.

Сировина і раніше займає більше половини українського експорту товарів і послуг. Хоча в структурі зовнішніх продажів, за словами головного економіста Dragon Capital Олени Бєлан, за останні роки відбулися істотні зміни. «Агропромисловий експорт тепер приносить третину експортного виторгу, хоча п’ять років тому його частка не перевищувала 15%. При цьому експорт зерна займає 13%, решта — це харчові продукти, наприклад, соняшникову олію, що забезпечує близько 8% валютної виручки. А от питома вага металургії за цей час знизилася з 26% до 18%», — говорить Белан.

Тому-то український експорт все ще сильно залежить від динаміки цін на сталь, залізну руду, зерно і соняшникову олію на світових ринках.

Ціни на пшеницю і кукурудзу знижувалися у другій половині минулого року, розповідають в Dragon Capital. «Пшениця подешевшала на тлі сприятливих погодних умов та зростання очікувань світового врожаю. Це призвело до зниження середньорічної ціни на 15%. Вартість кукурудзи в середньому за рік опустилася лише на 5% завдяки сплеску цін на початку року», — пояснює Олена Бєлан.

Ціни на чорні метали в середньому за рік зменшилися на 4,6%. Така динаміка спостерігалася з-за виходу на світовий ринок металовиробників з Китаю та Індії. «Державна політика Китаю, спрямована на підтримку експортерів металопродукції. Приблизно така ж торгова політика і в Індії. Тобто, дешева металопродукція, в основному невисоких переділів, ринула на близькосхідний, африканський і азіатський ринки. Це позначилося на цінах, які почали знижуватися», — пояснює Олександр Шейко, проектний менеджер Агентства індустріального маркетингу.

Тому-то в минулому році виручка від експорту металів скоротилася на 10,3% до $7,25 млрд. «Надходження знизилися в першу чергу тому, що впав попит та ціни на основні види металопродукції, які експортує Україна. Перш за все, на квадратну заготовку, гарячекатаний лист, арматуру і катанку», — підкреслює Олександр Шейко.

Лідери

У 2016-му також значно — на 73,6% до $277 млн збільшився експорт цукру та кондитерських виробів. Встановити рекорд за обсягами поставок цукру Україні вдалося завдяки неврожаю в Бразилії та Індії, девальвації гривні, з-за чого знизилася вартість українського продукту в доларовому еквіваленті, а також зростанню виробництва. Український цукор вперше потрапив на ринки Шрі-Ланки, Бірми, Афганістану, Сомалі, Ефіопії, Південноафриканської республіки, Македонії, Судану та Китаю. Тому-то в 2017-му навіть запланували збільшення площ під буряк.